«Мечты придают миру интерес и смысл. Мечты, если они последовательны и разумны, становятся еще прекраснее, когда они создают реальный мир по своему образу и подобию», – писав відомий французький письменник Анатоль Франс.
Такими мріями живу я зараз. Такими мріями я намагаюсь робити своє життя та життя близьких мені людей цікавим, гармонійним, веселим, кольоровим. Проте, лише намагаюсь. Маючи мрію, людина не завжди в силах зробити те, що може цю мрію втілити в життя. Життя – це нелегка школа виживання, де завжди необхідно боротись за своє існування, мати ціль, не гаяти вільного часу та діяти всупереч перепонам, їдучи по трупам. На жаль, у нас час не проходить такий варіант, як допомога від друзів. Кожен думає лише про себе. І інколи сумно, що люди підтверджують теорію Дарвіна.
Так склалось, що я не відношусь до тієї категорії людей, яким все так легко вдається, яких забезпечують батьки, і які, маючи мрію, з легкістю можуть в короткі терміни її втілити в реальне життя.
Моє реальне життя – це: навчання, завдяки якому я вчусь дорослому життю, набуваю та удосконалюю свої знання, фундаментом для яких була ще школа; громадська діяльність, якою я займаюсь для задоволення свого «Я»; наукова діяльність, що дає можливість після навчання йти на вищий рівень (магістратура, аспірантура) поза конкурсом; і останнє, точніше те, що потрібно було б поставити на перше місце, - це піклування про маму, якій все життя зіпсував мій тато та брата, вся дорога існування пройшла в психіатричній лікарні закритого типу.
Вам не зрозумілим залишається те, для чого я все це пишу. Тому, що я хочу, щоб моя мама раділа за мене, за мої успіхи, не дивлячись на проблеми. І я роблю все для цього. Мамі довелось бачити лише Туркменію, де вона народилась і Хмельницький, де почали роки перетворюватись у місяці, місяці у дні,а години у хвилини…
Можливо десь люди живуть краще, ніж в Україні, а можливо, - навпаки. Можливо, побувавши там, на Заході, я знайду себе, або ж – ніколи не захочу більше там бути. Це залишаться непізнаним. А те, що непізнане, завжди цікаве для Homo Sapiens.
Вірю в те, що суть буття – в опорі тому, що душить та калічить. І в те, що діти повинні робити все задля того, щоб їхні батьки були щасливими.
вернуться |
